У вересні в Україні відзначається День підприємця. Свято встановлене Указом Президента у 1998 році, аби відзначити важливу роль, яку відіграє цей сектор економіки у формуванні нового економічного ладу, розвитку демократії та громадянського суспільства.
З однією із ніжинських підприємців - Світланою Риженко - наше інтерв’ю.
- Світлано, розкажіть, із чого все почалося, як виникло бажання зайнятися фотографією і відкрити свою справу?
- Взагалі, я маю диплом вчителя. У Григорівській школі (тепер село Мильники) працювала 12 років. Та, як часто буває, змушена була круто змінити життєву стежину. Почала з нуля. Моїм першим наставником був Микола Хондогий – не остання людина у цій сфері. Він забрав до себе на роботу і крок за кроком я почала пізнавати таїни фотосправи. Через певний час (на жаль) наші стежини з ним розійшлися. Та мені знову пощастило – потрапила до Віктора Кільового. У нього продовжила розвивати свої навички. Як наслідок – рівень зростав. Адже відомо, що для успіху в будь-якій справі головне – це велике бажання! І ось, через два десятиліття, зібравши певний багаж, зрозуміла – час іти у самостійне плавання.
– Але одного бажання замало. Потрібен стартовий капітал.
– Звісна річ. Без нього аж ніяк. Ось тут і прийшла несподівана допомога. Я знала, що свого часу центр зайнятості надавав початківцям матеріальну допомогу на розвиток підприємницької діяльності. Тож, коли я ставала на біржу, поцікавилася, чи існує така послуга. З’ясувалося, що я (як людина, котрій до виходу на пенсію менше десяти років) належу до пільгової категорії і в мене є шанс отримати кошти. Фахівці центру порадили скласти бізнес-план. Писала тести, робила розрахунки. Захистилася. Похвалили – дуже вдалий проект – і виплатили гроші. Десять тисяч гривень.
– І що, цього вистачило?
– Аби ж то. Задіяла все, що було вдома: комп’ютер, принтер. Додала ще особистих грошей. Першого жовтня виповниться рік, як звусь приватним підприємцем.
– Отже, творчість переросла у власний проект. Де Ви знаходили перших клієнтів?
– Мій магазин фото-сувенірів і послуг розташований біля Ощадбанку, до якого навідується багато пенсіонерів. Частина з них зазирала й до мене. Друга категорія – студенти – неподалік Гоголівський вуз, я – на його шляху. Через деякий час до мене почали звертатися люди з проханням зробити їм фотографії, потім почали надходити платні замовлення – спрацював ефект «сарафанного радіо».
– А які ще послуги Ви надаєте?
– Починала з фото на документи, ламінування та ксерокопіювання. А зрозумівши, що цього замало, аби діло не прогоріло – розширила послуги. Тепер пропоную фото-сувеніри (друк на подушках, чашках, футболках), фотокераміку, рамки під фото і картини. Виготовляю брелоки, магніти, календарі.
– Цікаво, як формується ціна на них?
– Тут головне знайти баланс. Наприклад, якщо ціна буде занадто низькою, то ти, як професіонал, можеш втратити довіру клієнта. Більше того, низьку ціну складно надалі піднімати, тобто, якщо клієнт звик отримувати послугу за однією вартістю, і раптом вона стає вищою, важко буде йому пояснити причину її зростання. Якщо ж клієнт просить обґрунтувати ціну за надані йому послуги, пояснюю, що підвищення цін пов'язане зі зростанням професійного рівня, поліпшенням технічного оснащення та нововведеннями в інтер'єрі. З іншого боку, якщо ціна буде занадто високою, то частина клієнтів може піти. Оскільки працюю в співтоваристві фотографів міста, то, перш за все, орієнтуюся на ціни, що склалися на місцевому ринку. Але якщо обсяги продажу послуг зростають, то ціна також йде вгору – це елементарний закон попиту і пропозиції. У мене фіксовані ціни на фото-послуги (вони прописані у прайсі), але бувають і винятки.
– Який клієнт для Вас є ідеальним? Напевно, головне – платоспроможність та краса?
– Зовсім ні. Ціную тих, хто приходить із позитивом. Дружелюбність – перш за все. Саме вона спонукає трудитися з повною самовіддачею.
– Отож, підприємницька діяльність для Вас – хобі чи бізнес?
– Улюблена справа, яка приносить прибуток. Щоправда, спочатку був суцільний мінус.
– І наостанок. Світлано, що б Ви побажали нашим читачам і, насамперед тим, хто збирається відкрити фотостудію? Які поради початківцям-фотографам і підприємцям?
– Якщо ви хочете заробити мільйони на фотографії, організувавши свою справу, то, швидше за все, у вас нічого не вийде, принаймні, в провінції. Потрібно бути до цього готовим. Головна порада – не літати у хмарах, реально оцінювати свої можливості. А взявшись за діло, йти в ногу з часом, не тупцювати на місці. Вкладати кошти у розвиток своєї мети. Тільки тоді буде результат. Наостанок скажу, що варто відкривати фотосалон тим людям, які хочуть змінити життя інших, наповнити його радістю і щастям, зберігши пам'ятні моменти клієнтів у вигляді фотознімків на довгі роки.