Утікали з Шахтарську, що на Донеччині, від війни й осіли у Прилуках. Так почалося нове життя Юлії Шестопалової. Великій родині, де четверо малолітніх дітей, влаштуватись на новому місці було непросто. Але, як кажуть, світ не без добрих людей…
43-річна Юлія працювала в рідному місті бухгалтером, аж поки не почалися бойові дії. Той час жінка згадує, не приховуючи сліз. Це був 2014 рік. Коли в Шахтарську почали стріляти, її родина спустилася до підвалу і тиждень звідти не виходила. Налякані, брудні та голодні, вони вирішили покинути рідне місто. Прихисток знайшли в родичів на Прилуччині. «Коли тікали від війни, не планували надовго залишати домівку, але доля розпорядилася так, що довелося зупинитися в Прилуках назавжди, - говорить Юлія Шестопалова. - Перший рік був найтяжчим, але тепер уже навіть не сумуємо».
У Прилуках жінка зіткнулася з низкою труднощів та проблем, характерних для переселенців: тривала адаптація до нових умов життя, налагодження соціальних зв'язків, пошук роботи та житла.
До речі, як виявилося, працевлаштуватись людині зі статусом внутрішньо переміщеної особи та ще й багатодітній матері доволі складно. Роботодавців відлякує ненадійність таких працівників: то часта відсутність на роботі через хворобу дітей чи якісь сімейні проблеми, а то й зовсім звільнення, бо людина раптово вирішує повернутися в рідні краї. Юлії Шестопаловій знайти роботу вдалося не з першої і навіть не з другої спроби. Допомогла їй працевлаштуватись служба зайнятості.
«Майже рік жінка перебувала на обліку в Прилуцькій міськрайонній філії Чернігівського обласного центру зайнятості, - розповідає заступник керівника цієї установи Олена Іллюшко. – В результаті профілювання в безробітної було визначено середній рівень потенціалу та мотивації до праці, що могло призвести до тривалого безробіття. Отже, спеціально для неї було розроблено оптимальний набір активних програм сприяння зайнятості. Пошук роботи планувався з урахуванням ситуації, в якій опинилася безробітна, її побажань та професійного досвіду. До речі, Юлія Шестопалова за освітою економіст, її бухгалтерський стаж становить понад 10 років».
Перебуваючи на обліку, жінка старанно дотримувалася порад фахівців центру зайнятості: виконувала індивідуальні рекомендації з працевлаштування особистого консультанта, самостійно опрацьовувала підходящі вакансії, відвідувала різноманітні профінформаційні заходи. Але пошук роботи ускладнювався упередженим ставленням роботодавців до неї, як переселенки та багатодітної матері. Не відлякало це лише головного лікаря Прилуцької міської дитячої лікарні Яну Погорілу. Після проходження за направленням служби зайнятості професійного навчання, а саме: підвищення кваліфікації шляхом стажування безпосередньо на робочому місці, Юлія наприкінці лютого 2018 року була працевлаштована бухгалтером в лікарню.
Керівництво медустанови роботою нової працівниці задоволено. Кажуть: головне, що людина тямуща й якісно та сумлінно виконує свої обов’язки. А при прийомі на роботу звертали увагу насамперед на її професійні якості.
Нове робоче місце влаштовує й Юлію. «Дякую працівникам служби зайнятості за те, що допомогли мені знайти роботу, та ще й по спеціальності, а головному лікарю за те, що не побоялася взяти на роботу жінку з чотирма дітьми. Колектив у нас чудовий, працюю із задоволенням», - говорить переселенка.
Наразі фахівці служби зайнятості здійснюють індивідуальний супровід Юлії після її працевлаштування з метою закріплення на новому робочому місці. Хочеться вірити, що так воно й буде.